Класифікація систем контролю доступу

Контроль доступу – одна із складових частин комплексного поняття, процесу забезпечення безпеки підприємства. Сучасні мережеві системи контролю доступу (СКД) по своїх можливостях можуть забезпечити необхідний рівень охорони на великих об’єктах, що містять тисячі точок доступу і десятки тисяч користувачів. Крім цього, системи служать основою для побудови інтегрованих систем безпеки, об’єднуючих охоронну і пожежну сигналізацію, засоби телевізійного контролю.
За способом управління пристроями (дверима, турнікетами, шлюзами і т.д.) усі системи можна класифікувати наступним чином:
• автономні (локальні) – для управління одним або декількома пристроями, без передачі інформації на центральний пульт і без контролю з боку оператора;
• централізовані (мережеві) – для управління пристроями з обміном інформацією з центральним пультом, контролем і управлінням системою з боку оператора;
• універсальні, що включають функції як автономних, так і мережевих систем, що працюють в мережевому режимі під керівництвом центрального пристрою управління і перехідні в автономний режим при виникненні відмов у мережевому обладнанні або центральному пристрої.

За кількістю точок доступу і користувачів СКД можна підрозділяти на:
• малі – одиниця точок доступу (офіси);
• середні – десятки точок доступу і тисячі користувачів (банки, підприємства, установи, готелі);
• великі – сотні точок доступу і десятки тисяч користувачів (великі промислові підприємства, аеропорти).

Автономні системи контролю доступу
Автономні системи призначені для забезпечення контролю і управління доступом в окреме приміщення.

Така система складається з автономного контролера, що зберігає в собі базу даних ідентифікаторів і керує роботою інших елементів системи. Як виконавчий пристрій використовується електромагнітний замок. Для ідентифікації користувача використовуються різні типи карт з відповідними зчитувачами (магнітні, проксіміті, штрихові). Контролер працює, як правило, з одним зчитувачем на вхід (зчитувач на вихід використовується лише в особливо важливих приміщеннях); для відкриття замку зсередини приміщення зазвичай використовується або кнопка, або датчик-комутатор руху. Для забезпечення правильності роботи всієї системи використовується датчик положення дверей.
Для забезпечення нормального режиму роботи системи контролю доступу, двері оснащуються доводчиком, а контролер – резервним джерелом живлення.

Автономні системи контролю доступу зі збором даних.
Автономні системи з накопиченням інформації, виконують ті ж завдання, що і системи описані вище. Єдиною відмінністю є можливість системи накопичувати інформацію про всі проходи через точку проходу (двері, турнікет) – час, дата, ідентифікаційний номер проксиміті карти або брелка Touch Memory. Дана інформація зберігається в пам’яті контролера і може бути за потребою переглянута. Для отримання інформації і представлення її в наочному вигляді використовується спеціальне програмне забезпечення (ПЗ), яке дозволяє оператору системи вирішувати такі завдання: відстеження переміщення співробітників по території, обліку робочого часу співробітників, візуально контролювати особу власника проксиміті картки або брелка Touch Memory.

Мережеві системи контролю доступу
Мережеві системи призначені для забезпечення контролю і управління доступом на великих об’єктах (банки, установи, підприємства і т.п.).
Виділяють чотири характерних типи точок доступу, де може бути застосований контроль:
• прохідні;
• офісні приміщення;
• приміщення з підвищеним рівнем безпеки;
• об’єкти на вулиці (ворота, шлагбауми для автостоянок і т.д.).

Прохідні
Прохідні призначені для контролю за доступом при вході на об’єкт. У більшості випадків тут використовуються турнікети або шлюзи і, як правило, присутня охорона, яка виробляє додаткову візуальну перевірку і стежить за виникненням критичних ситуації. При великій кількості службовців виникають проблеми з пропускною спроможністю, тому додатковий контроль проводиться тільки для відвідувачів.
Турнікети можуть бути напівростового типу, рідше використовуються турнікети з перекриттям отвору в повний зріст. Турнікети в більшості своїй не забезпечують фізичної перешкоди для проникнення, а служать тільки для впорядковування потоку людей і допомагають службі охорони контролювати вхід на об’єкт. Таким чином, основне їх завдання – обмежити можливість проходу декількох чоловік по одному допуску (ідентифікатору). Турнікети можуть бути обладнані засобами сигналізації, що спрацьовують при спробах обходу, перестрибуванні. Для цього використовуються ІЧ-бар’єри і т.п. Шлюзи або кабіни відносяться до пристроїв блокуючого типу. Вони можуть при необхідності тримати людину в точці доступу. Шлюзи застосовуються на об’єктах з підвищеним рівнем безпеки. При цьому вони часто обладнуються додатковими засобами контролю (металодетекторами, детекторами вибухових і радіоактивних речовин і т.п.). На прохідних може виникнути потреба в телевізійному контролі. При цьому введення коду, або зчитування ідентифікатора користувача, супроводжується введенням зображень з бази даних і з телекамери на монітор охоронця, (режим відеоідентифікації), який проводить їх порівняння. Для підвищення рівня безпеки застосовується дворівнева ідентифікація наприклад, карта і код, карта і вага.

Офісні приміщення
Як правило, в самих офісних приміщеннях потрібний невисокий рівень захисту. Тут можна застосувати електромагнітні замки та зчитувачі дистанційного типу з великою відстанню зчитування (для того, щоб службовці не виймали картки з кишені – принцип вільних рук). Як виконавчі пристрої можуть застосовуватися електромагнітні або електромеханічні замки. Слід врахувати, що для їх нормального функціонування необхідні дверні доводчики.

Особливо важливі приміщення
У приміщеннях такого типу повинна застосовуватися багаторівнева ідентифікація особи (не менше двох рівнів), при необхідності – з біометричною ідентифікацією і клавіатурними зчитувачами. Тут також може використовуватися принцип «доступу двох або більше осіб». Клавіатурні зчитувачі, хоча і вважаються недостатньо захищеними від різних маніпуляцій (підбір коду, спостереження), мають певні переваги, наприклад, розрядність коду може бути вибрана довільно, причому код встановлюється користувачем і невідомий оператору системи.

Об’єкти на вулиці
Особливість даних об’єктів обумовлена застосуванням спеціальних загороджуючих пристроїв (автоматичні ворота, шлагбауми), а також спеціальним кліматичним виконанням зчитувачів і іншої апаратури для вуличної роботи. Як об’єкти контролю на вулиці може служити автотранспорт. Для цього СКД мають у своєму складі спеціальні автомобільні ідентифікатори, зчитувачі для установки під полотном дороги, дистанційні зчитувачі.

Додаткові можливості мережевих систем
Мережеві системи контролю та управління доступом можуть забезпечувати ряд додаткових можливостей:
• збір і обробку інформації про переміщення осіб по об’єкту;
• організацію і облік робочого часу;
• управління режимами роботи і автоматикою автостоянок.

Особливості мережевих СКД для малих і середніх об’єктів
Контролери, що забезпечують контроль і керування доступом в одне або декілька приміщень, об’єднуються в мережу (як правило на основі інтерфейсу RS-485) і підключаються до керуючого комп’ютера.
Така побудова СКД, дозволяє оператору централізовано програмувати контролери, отримувати повну інформацію про факти і спроби проходів на всьому контрольованому об’єкті в реальному масштабі часу, оперативно блокувати / деблокувати проходи в екстрених ситуаціях. На малих і середніх об’єктах, як правило, організовують одне робоче місце оператора СКД, на яке збирається інформація з усієї системи.
При обриві комунікацій або виході з ладу керуючого комп’ютера, контролери переходять в автономний режим роботи, накопичуючи події проходів у власній пам’яті.
При відновленні комунікацій контролери пересилають все, що накопичилося події на керуючий комп’ютер, забезпечуючи інформаційну цілісність роботи системи.

Особливості мережевих СКД для великих об’єктів
Основною особливістю побудови СКД на великих об’єктах, є організація декількох автоматизованих робочих місць (АРМ) на базі персональних комп’ютерів, об’єднаних в локальну комп’ютерну мережу. Весь персонал, що обслуговує СКД, має доступ до єдиної бази даних, що знаходиться на сервері системи. Такі системи зазвичай містять АРМ: «прохідна» (з можливістю відеоідентифікації), бюро перепусток, адміністратор, черговий служби безпеки. У системі використовується кілька мереж контролерів, кожна з яких підключається до територіально найближчого комп’ютера, але управління всією системою може здійснюватися з кожного робочого місця при наявності відповідних прав у оператора.
Побудована за такою схемою СКД може забезпечити централізоване управління на об’єкті, що містить декілька будівель, значно віддалених один від одного.

СКД, як частина інтегрованої системи безпеки підприємства.
Система контролю доступу може являти собою одну з частин інтегрованої системи безпеки, встановленої на підприємстві. Інтегрована система безпеки поєднує в собі комплекс технічних і програмних засобів щодо забезпечення безпеки підприємства і його життєдіяльності.
Інтегрована система дозволяє вирішувати такі основні завдання:
• Управління доступом:
- Захист від проникнення сторонніх осіб;
- Збір та обробку інформації про переміщення осіб по об’єкту;
- Організацію та облік робочого часу;
- Управління режимами роботи і автоматикою автостоянок;
• Охоронні функції:
- Забезпечення охоронної сигналізації;
- Забезпечення пожежною сигналізацією;
- Управління системою телевізійного спостереження (СТН);
• Управління системами життєзабезпечення:
- Управління електропостачанням;
- Управління освітленням;
- Управління ліфтами і ескалаторами;
- Управління системою вентиляції і кондиціонування.

Комментарии закрыты.